Те, що після останнього бомбардування по Лукʼянівці ми залишилися практично без ракетного виробництва (принаймні, того, що розробляє КБ "Луч"), ви вже, мабуть, читали не раз, пише громадський діяч Карл Волох.

Публікації з цього приводу направлені переважно проти різних державних інстанцій типу ДАС, котрі оприлюднюють дані суміжників головного ракетобудівного підприємства країни. Або тих, хто доводить "Луч" до банкрутства.

А в мене питання інше. Ви хоч уявляєте, скільки, наприклад, на заході країни різних невикористаних підземних обʼєктів радянської пори, розрахованих навіть на ядерне бомбардування? Десятки. Невже не можна було винести туди виробництво з центру Києва?

От що я вам постійно намагаюся пояснювати, коли ви кричите про яйця по 17. Не корупція наша головна біда, а імпотентність влади. Збитки від неї в багато разів страшніші.

Підготувала: Ніна Петрович