Ілюстративне фото з відкритих джерел

Багаторічна дія дрібнодисперсного пилу підвищує ризик гіпертонії навіть у молодих здорових людей, які пройшли медичний відбір. Забруднення атмосфери тим самим збільшує потребу в тривалому лікуванні та спостереженні за пацієнтами.

Гіпертонія найчастіше зустрічалася в американських військовослужбовців, які роками служили у районах з вищою концентрацією дрібнодисперсного пилу. Такого висновку дійшли автори роботи "Вплив тривалого впливу забруднення на здоров'я", опублікованої у жовтні 2026 року Національним бюро економічних досліджень США (NBER). Вони співставили відомості про майже 149 тис. військовослужбовців з даними про якість атмосферного повітря та звернення до лікарів. Про це повідомляє The Guardian.

Дослідники вивчали вплив на здоров'я військовослужбовців PM2,5 - завислих частинок з аеродинамічним діаметром до 2,5 мкм. Для кожного учасника вони розрахували середню концентрацію цих частинок протягом років служби з урахуванням переїздів між базами. У середньому по всій групі вона становила 7,5 мкг на кубометр. За оцінкою авторів, підвищення багаторічної середньої концентрації на 1,8 мкг на кубометр збільшувало частку військовослужбовців з гіпертонією на 6,4% відносно середнього рівня групи.

При середній кількості хворих 69 на тисячу чоловік це поява приблизно чотирьох додаткових хворих на тисячу. Для хвороб системи кровообігу загалом приріст становив 5,5%, чи майже шість пацієнтів на тисячу за середньої кількості хворих 112.

Вплив дрібнодисперсного пилу на артеріальний тиск пов'язують з запаленням та порушенням роботи судин. Потрапляючи до легень, частинки викликають запальну реакцію, яка може поширюватися за межі. Запалення та пошкодження клітин заважають судинам розширюватися, підвищуючи опір кровотоку.

Крім того, забруднення може посилювати нервові сигнали, що спричиняють звуження судин. За багаторічного впливу ці процеси можуть сприяти розвитку гіпертонії.

Робота дозволила простежити наслідки забруднення у здорових людей, визнаних придатними до військової служби. На першу базу після початкової підготовки вони прибували в середньому у віці 22 років. До 2019 року кожен прослужив щонайменше п'ять років; середня тривалість служби, яку враховували автори, становила дев'ять років.

Статистично значний вплив забруднення автори виявили для гіпертонії. Для ішемічної хвороби серця та серцевої недостатності такого результату отримати не вдалося. Не вдалося повністю розмежувати вплив дрібних частинок та інших домішок у повітрі. Нарешті, оцінка відноситься до молодих військовослужбовців: робота не дозволяє визначити, наскільки сильніше чи слабкіше забруднення впливає на людей похилого віку та пацієнтів з уже наявними захворюваннями.

Підготував: Сергій Дага