Ілюстративне фото з відкритих джерел

Люди, які проводять більше часу у фазі швидкого сну (REM), мають нижчий ризик розвитку 83 захворювань, зокрема деменції, серцевої недостатності та хвороби Паркінсона. Більша тривалість глибокого сну також пов’язана зі зниженням ризику низки захворювань, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі PLOS Medicine.

Дослідники проаналізували дані 95 559 учасників UK Biobank, які протягом семи днів і ночей носили наручні акселерометри. За допомогою алгоритму глибокого навчання вони оцінювали тривалість різних стадій сну, загальну тривалість сну, періоди неспання після засинання та регулярність режиму сну.

За учасниками спостерігали в середньому 8,9 року. Медичні записи використали для аналізу зв’язків між особливостями сну та більш ніж 1000 захворюваннями.

Збільшення тривалості REM-сну приблизно на 48 хвилин було пов’язане з нижчим ризиком 83 захворювань. Зокрема, ризик серцевої недостатності був нижчим на 26%, деменції – на 46%, а хвороби Паркінсона – на 80%.

Більша тривалість глибокого сну була пов’язана з нижчим ризиком семи станів, серед яких цукровий діабет 2 типу та великий депресивний розлад.

Водночас нерегулярний сон і часті або тривалі періоди неспання після засинання були пов’язані з підвищеним ризиком деяких захворювань, зокрема тривожних розладів і розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин.

Дослідники також виявили нелінійний зв’язок між загальною тривалістю сну та ризиком багатьох захворювань. Для більшості проаналізованих станів найнижчий ризик спостерігався при 6-8 годинах сну на добу. Люди, які спали менш як п’ять годин, мали підвищений ризик 37 захворювань.

Водночас автори наголошують, що дослідження має спостережний характер, тому воно не доводить, що певна тривалість або структура сну безпосередньо спричиняє зниження чи підвищення ризику захворювань. Виявлені зв’язки можуть бути зумовлені й іншими факторами.

Автори зазначають, що результати підтримують попередні дані про зв’язок 6-8 годин сну з кращими показниками здоров’я у людей середнього та старшого віку. Водночас для визначення причинно-наслідкових зв’язків потрібні подальші дослідження.

Підготував: Сергій Дага