Фото: Денис Ковтун/Alamy

Ультраоброблені продукти мають більше спільного із цигарками, ніж із фруктами чи овочами. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в журналі Milbank Quarterly, пише The Guardian.

Автори роботи – дослідники з Гарварду, Мічиганського університету та  Дюкського університету – звертають увагу на схожість між ультраобробленими продуктами (UPF) і тютюновими виробами. За їхніми висновками, обидві категорії товарів спеціально розробляють так, щоб стимулювати звикання та підвищувати рівень споживання, що призводить до масштабних негативних наслідків для здоров’я.

Ультраоброблені продукти – це харчі промислового виробництва, які часто містять емульгатори, штучні барвники та ароматизатори. До цієї групи належать солодкі газовані напої, фасовані снеки, зокрема чипси й печиво. Такі продукти широко доступні у більшості країн світу.

У дослідженні зазначається, що виробничі підходи до UPF і цигарок мають багато спільного. Зокрема, виробники намагаються оптимізувати “дози” продукту та швидкість його впливу на системи винагороди в організмі людини. Автори спиралися на дані з галузей науки про залежності, нутриціології та історії громадського здоров’я.

Окрему увагу дослідники приділили маркетинговим стратегіям харчової індустрії. Вони називають заяви на кшталт “низький вміст жиру” або “без цукру” прикладом так званого “оздоровчого маскування”, яке може уповільнювати запровадження регулювання. Автори порівнюють це з рекламою сигаретних фільтрів у 1950-х роках, які подавали як захисну інновацію, хоча “на практиці вони майже не мали реальної користі”.

“Багато ультраоброблених продуктів мають більше характеристик, спільних із цигарками, ніж із мінімально обробленими фруктами чи овочами, і тому потребують регулювання, співмірного зі значними ризиками для громадського здоров’я, які вони становлять”, – йдеться у висновках дослідження.

Одна з авторок роботи, професорка Мічиганського університету Ешлі Гірхардт, розповіла, що схожі порівняння часто звучать і від її пацієнтів.

“Вони кажуть: “Я відчуваю залежність від цього, мене тягне до нього. Я раніше курив цигарки, а тепер маю таку саму звичку, але з газованими напоями та пончиками. Я знаю, що це мене вбиває, я хочу кинути, але не можу”, – зазначила вона.

За словами Гірхардт, дискусія навколо ультраоброблених продуктів повторює знайомий сценарій у сфері залежностей. Спочатку відповідальність покладають на окрему людину, закликаючи “споживати помірно”, але з часом стає зрозуміло, що індустрія використовує конкретні механізми для створення продуктів, які можуть викликати сильне звикання.

Хоча їжа, на відміну від тютюну, є необхідною для виживання, автори дослідження вважають, що саме це робить втручання ще більш нагальним. За їхніми словами, у сучасному харчовому середовищі надзвичайно складно повністю уникнути впливу ультраоброблених продуктів.

Гірхардт також зазначила, що шкідливі UPF можна і потрібно чітко відрізняти від інших харчів – так само, як алкогольні напої відокремлюють від безалкогольних.

У статті йдеться, що ультраоброблені продукти відповідають “усталеним критеріям” для визначення речовин, здатних викликати залежність, оскільки їхній дизайн може “сприяти компульсивному споживанню”.

Дослідники пропонують використати досвід регулювання тютюнової галузі – зокрема судові позови, обмеження маркетингу та структурні втручання – для зменшення шкоди від ультраоброблених продуктів. Вони закликають змінити підхід у сфері громадського здоров’я та “перейти від індивідуальної відповідальності до відповідальності харчової індустрії”.

Підготував: Сергій Дага