Тривала нічна активність могла бути еволюційною адаптацією.

Місячне світло безумовно грає важливу роль у моделюванні нічної активності та сну людини. Але питання, чи може місячний цикл на це впливати, залишалося предметом суперечок.

За з’ясування правди взялися нейробіологи Вашингтонського університету, передає unian.ua.

Науковці оснастили понад 500 учасників моніторами активності на зап’ясті, щоб відстежити їхній режим сну, й провели такий експеримент у найрізноманітніших місцях.

До дослідження залучили 98 осіб корінної громади аргентинського племені Тоба-Кум. Деякі з них не мали доступу до електрики, інші користувалися нею в обмеженій кількості, ще частина проживала у повноцінних «міських» умовах з повним доступом до електрики.

У рамках цього ж проекту дослідники відстежили сон ще 464 студентів коледжу у Сіетлі.

Невдовзі фахівці простежили одну і ту ж закономірність під час сну і неспання незалежно від місця проживання добровольців.

Дані показали, що сон зазвичай настає пізніше і триває менше у ночі напередодні повного Місяця, коли місячне світло яскравішає після сутінок.  Результати свідчать, що людський сон синхронізується з фазами Місяця незалежно від етнічного чи соціокультурного походження, а також рівня урбанізації.

За словами фахівців, тривала нічна активність, яку стимулювало місячне світло, могла бути еволюційною адаптацією ще з часів доіндустріального суспільства – допомагала довше працювати за яскравого світла і приносити більше користі одноплеменцям.