21:30 / 02.11.2026 Экономика

Ціни на зерно зростуть на 14% уже цього року, та Україна не зможе повною мірою скористатися трендом

Світові ціни на зернові у 2026 році зростуть на 14,1%, а в 2027-му — ще на 9,3%. Найбільше подорожчає пшениця. Україні це не обіцяє вищих доходів: через атаки на порти вона, за даними Державної митної служби України, від початку сезону експортувала на 29,4% менше зернових, ніж торік. Американська пшениця твердих озимих сортів, яка є біржовим орієнтиром, коштуватиме цього року в середньому 311 доларів за тонну проти 243 доларів торік, повідомляє Світовий банк.

Причини подорожчання — перебої з перевезенням зерна, Ель-Ніньйо та дорожчі пальне й добрива. Світовий банк оприлюднив прогноз у новому звіті Commodity Markets Outlook про ринки сировини. Ціни на сировину загалом цього року зростуть на 23%, а в 2027-му знизяться на 7%. Продовольчі товари подорожчають приблизно на 10% цього року й ще на 7% наступного. Зернові, отже, дорожчатимуть швидше за продовольство загалом.

Серед зернових найбільше подорожчає пшениця. У 2027 році її ціна сягне 353 доларів за тонну, що на 13,5% більше, ніж у 2026-му. У квітні банк очікував 253 долари за тонну цього року й 260 доларів наступного, тож нова оцінка вища на 23% і на 36% відповідно. Кукурудза подорожчає з 203 до 223 доларів за тонну цього року (на 9,9%), а у 2027-му — до 235 доларів (ще на 5,4%). Добрива подорожчають на 14%. Зокрема, карбамід коштуватиме 510 доларів за тонну, на 20,6% більше. У 2027 році ціни на добрива повернуться приблизно до рівня 2025 року.

Цей прогноз стосується міжнародних котирувань, а не цін в Україні. Вищі світові ціни приносять вигоду лише тим, хто може вивезти зерно. За даними Державної митної служби України, станом на 30 жовтня від початку сезону 2026/27 Україна вивезла 6,477 млн тонн зернових і зернобобових проти 9,168 млн тонн торік, тобто на 29,4% менше. Пшениці відвантажили 3,733 млн тонн проти 6,185 млн, на 39,6% менше, а кукурудзи — 2,189 млн тонн проти 1,722 млн, на 27,1% більше. Частка пшениці в експорті зернових скоротилася з 67,5% до 57,6%, а кукурудзи зросла з 18,8% до 33,8%.

Енергоносії цього року подорожчають на 32% і досягнуть чотирирічного максимуму після трьох років здешевлення. Нафта Brent коштуватиме в середньому 91 долар за барель проти 69 доларів у 2025 році, а в 2027-му подешевшає до 79 доларів. Конфлікт на Близькому Сході виснажив запаси нафти. Цьогоріч світова пропозиція скоротиться на 5,2% — це найбільше падіння за понад чотири десятиліття, якщо не рахувати 2020 року. Споживання зменшиться на 2,5%. Проте видобуток усе одно нижчий за споживання. Тому світ бере нафту із запасів і лишається вразливим до нових збоїв.

Прогноз виходить із того, що конфлікти, які впливають на світові поставки сировини, суттєво не загостряться. Якщо ситуація на Близькому Сході погіршиться, а пошкодження нафтової інфраструктури Росії збережуться, енергоносії можуть подорожчати ще більше. За одночасного посилення кількох ризиків — дорожчання енергоносіїв понад прогноз, продовження атак на перевезення зерна через Чорне море та дуже сильного Ель-Ніньйо — продовольчі товари у 2027 році коштуватимуть на 12% більше, ніж за базовим прогнозом, і перевищать рівень 2022 року. Нафта Brent тоді коштуватиме в середньому 105 доларів за барель. Поєднання цих ризиків може спричинити продовольчу кризу, подібну до кризи початку 2010-х років.

«Ринки сировини зазнають одразу кількох великих потрясінь. Дорожчі енергоносії й торговельні збої підвищують ціни на широкий спектр сировини, що загрожує посиленням інфляції, продовольчої незахищеності та уповільненням зростання. Пріоритет — захистити найбідніших і підтримати країни з низьким доходом, які й так обтяжені боргами», — сказав Айхан Косе, заступник головного економіста Світового банку й директор Групи з питань перспектив.

Метали подорожчають на 25% і досягнуть історичного максимуму. Алюміній, мідь і олово встановлять рекорди через попит на відновлювану енергетику, електромобілі й дата-центри, а також через перебої з постачанням. У 2027 році метали здешевшають на 3%. Дорогоцінні метали додадуть 40%: інвестори шукають захисні активи через геополітичну невизначеність. Вони залишаться понад утричі дорожчими за середній рівень 2015–2019 років.

Група Світового банку відкрила для країн 50–60 млрд доларів через чинні інструменти, зокрема 25 млрд доларів попередньо погодженого фінансування. Ці гроші можна спрямувати на соціальні програми для найвразливіших людей, підтримку бюджетів, оборотний капітал і ліквідність для компаній і фермерських господарств.

Пшениця на біржі 19 жовтня подешевшала до мінімуму з 12 серпня, бо імпортери знаходять обхідні шляхи постачання, а запаси зерна в багатьох країнах лишаються відносно високими.

За три місяці до кінця вересня індекс Bloomberg Agriculture Spot, який відстежує ціни на десять основних сільськогосподарських товарів, зріс на 13%. Це найбільший квартальний приріст із березня 2022 року.

Підготувала: Ніна Петрович

ТЭГИ: