У західних регіонах Білорусі чоловіки масово отримують повістки на позапланові військові збори. Найбільше повідомлень надходить із Гродненської області. У соцмережах це спричинило хвилю обговорень і занепокоєння — користувачі пишуть, що людей викликають терміново, а серед призваних є багатодітні батьки та чоловіки з малими дітьми.

Перед цим, 16 січня 2026 року, невизнаний низкою країн президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив раптову перевірку збройних сил. Як повідомляло Міністерство оборони Білорусі, перевірка триває досі.

17 лютого оборонне відомство заявило, що в межах комплексної перевірки відбувається збір військовозобов’язаних запасу. Резервістів направляють до частин Західного оперативного командування.

У Міноборони стверджують, що збори проходять організовано, а військовозобов’язані «з розумінням» ставляться до заходів. Водночас у соцмережах з’являються численні дописи родин, які повідомляють про поспіх під час вручення повісток і відсутність чітких пояснень щодо причин мобілізаційних заходів.

Журналісти білоруського опозиційного видання «Зеркало», телефонуючи до військкоматів, з’ясували, що повістки часто видають «день у день». У деяких комісаріатах припустили, що йдеться не про планові збори, а про перевірку мобілізаційної готовності. За законом, спеціальні збори можуть тривати до двох місяців, а загальний термін перебування на них протягом усього періоду запасу не має перевищувати 12 місяців.

19 лютого представник Міноборони Білорусі, генерал-майор Валерій Ревенко, заявив, що заходи пов’язані з «агресивною риторикою країн Заходу» та підготовкою до можливого відбиття агресії. За його словами, Білорусь не нарощує чисельність армії, але модернізує озброєння для забезпечення стратегічного стримування.

Опитані Суспільним експерти вважають, що самі збори не свідчать про підготовку до наступальних дій проти України чи країн ЄС. За словами джерела з команди білоруської опозиції, подібні перевірки проводилися й раніше, хоч і в менших масштабах, і мають радше внутрішньополітичний характер.

Водночас співрозмовники звертають увагу на інший фактор — формування десантної бригади та будівництво нового полігону і військового містечка в Гомельській області, приблизно за 40 км від українського кордону. Про це раніше повідомляла білоруська служба Радіо Свобода.

Литовський військовий експерт, полковник НАТО у відставці Вайдотас Малініоніс, зазначив, що такі перевірки зазвичай спрямовані на оцінку швидкості збору резервістів та ефективності командування і не є автоматичною ознакою підготовки до наступу. За його словами, Литва уважно стежить за діями білоруських військових поблизу кордонів.

Таким чином, хоча масова роздача повісток спричинила суспільний резонанс у Білорусі, наразі експерти не вбачають безпосередньої військової загрози для України чи держав ЄС, однак рекомендують уважно моніторити ситуацію.

Підготувала: Ніна Петрович