Про це пише New York Times.

За даними родини, жінка померла 1 січня у своєму будинку в Сан-Франциско. У неї залишилися діти Ніна та Алекс Тафти, четверо онуків та сестра.

У 1934 році, коли Гессі було 6 місяців, її батьки, латвійські оперні співаки єврейського походження, що жили в Берліні, найняли відомого фотографа Ганса Балліна, щоб той зробив її портрет.

Потім фото в рамці, яке стояло на піаніно в їхньому будинку, помітила покоївка, яка розповіла матері дівчинки, що бачила дитину на обкладинці Sonne ins Haus («Сонце вдома») — одного з нацистських пропагандистських журналів.

Коли жінка пішла до фотографа Балліна, який робив фото, і попросила в нього пояснень, той розповів, що надіслав фото Гессі на прохання нацистської влади. Та організувала конкурс фото дітей, переможець якого став би втіленням «арійської раси». Нацистський міністр народної освіти та пропаганди Йозеф Геббельс обрав переможницею Гессі.

«Я хотів дозволити собі насолодитися цим жартом. Бачите, я мав рацію. З усіх немовлят вони обрали саме цю дитину як ідеального арійця», — додав Баллін.

Після появи на шпальтах пропагандистського журналу фотографія Гессі почала з'являтися і в рекламі дитячого одягу, а також на листівках і просто в будинках людей.

У 1937 році, коли Адольф Гітлер посилив свою владу в Німеччині, родина Гессі повернулася до Латвії. Побоюючись, що нацисти або їхні прихильники можуть помститися, якщо дізнаються правду про фотографію, вони вирішили зберігати те, що сталося, у таємниці. Історію фото розповіли лише в збірці есеїв про вцілілих під час Голокосту латвійських євреїв, що вийшла у 1987 році.

У 1949 році родина оселилася в Нью-Йорку. У США дівчина здобула ступінь бакалавра з хімії в Барнард-коледжі та ступінь магістра в Колумбійському університеті. Понад 30 років вона працювала в Службі освітнього тестування в Принстоні, контролюючи проведення іспитів з хімії для учнів старших класів. У віці 66 років жінка стала викладати хімію в Університеті Святого Джона, де також досліджувала питання сталого використання водних ресурсів.

Щодо свого сумнозвісного фото Гессі Левінсонс Тафт казала, що вдячна фотографу за те, що той «мав сміливість зробити це — кинути виклик власному уряду»: «Зараз я можу з цього посміятися. Але якби нацисти знали, хто я насправді, мене б не було в живих».

Підготувала: Ніна Петрович