Науковці Інституту психолінгвістики Макса Планка в Нідерландах вважають, що люди одомашнили собак приблизно від 15 тисяч і 50 тисяч років тому. Власники улюбленців часто покладаються на виляння хвоста як на індикатор настрою тварини, проте досі незрозуміло, як собаки почали це робити.

Як пише The Guardian, собаки могли навчитися виляти хвостом під час одомашнення.

За словами співавтора дослідження доктора Тейлора Херша, оскільки неможливо повернутися в минуле, вчені зосередилися на поведінці собак у тандемі з поведінкою людини, щоб зрозуміти, який вигляд мав процес одомашнення.

Результати спостережень показують, що вирощені в домашніх умовах цуценята виляють хвостом набагато частіше, ніж вирощені вовченята. При цьому собаки виляють хвостом праворуч у відповідь на позитивний досвід, наприклад при появі власників, і ліворуч — в агресивних ситуаціях.

Собаки можуть виляти хвостом частіше, ніж інші ссавці, саме через одомашнення людиною, адже деякі поведінкові риси собак виникали через звʼязок з людьми.

Проте вчені висунули й інші пояснення. За однією з гіпотез, люди несвідомо обирали собак, які активніше виляли хвостом у процесі приручення, тому що людей приваблюють ритмічні рухи.

Дослідники закликають продовжити вивчення цієї теми. На думку кінолога з Університету Лінкольна Холлі Рут-Гаттерідж, виляння хвостом є соціальним сигналом. Таким чином собаки пристосувалися до спілкування з людьми, оскільки їх дратує гавкіт.

"Я підозрюю, що наші предки сприймали виляння хвостом як позитивний, легкий для читання знак у вовків і сприймали його як комунікативний жест, який ми можемо легко зрозуміти", — додала Рут-Гаттерідж.

Підготувала: Ніна Петрович