У ДБР розповіли, яким чином Гуменюк підготував вибух у Шевченківському суді
Ілюстративне фото з відкритих джерел
Ігор Гуменюк, який 5 липня підірвав невідомий пристрій у Шевченківському суді Києва і загинув сам, упродовж двох років готувався до втечі.
Про це розповіла радниця зі стратегічних комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сап’ян заявила в ефірі телемарафону.
Слідство припускає, що він планував їх підірвати у приміщенні суду і втекти, використовуючи паніку. Але втекти не вдалося і це призвело до інших трагічних наслідків.
За її словами, Гуменюк тривалий час готувався до втечі. Спільники передавали йому до Київського СІЗО речовини, з яких він зміг кустарно виготовити так званий "пояс шахіда" і кілька саморобних вибухових пристроїв. А складові потрапляли до слідчого ізолятора невеликими порціями під виглядом ліків.
Відомо, що підозру отримали троє працівників ДУ Київський слідчий ізолятор і двоє військовослужбовців Нацгвардії України. Першим інкримінували службову недбалість (ч. 2 ст. 367 КК України), другим – порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання (ч. 3 ст. 418 КК України).
BAGNET нагадує, що 5 липня у приміщенні Шевченківського районного суду Києва пролунали вибухи. Це сталося під час конвоювання з зали суду Ігоря Гуменюка, якого обвинувачують у скоєнні теракту під Верховною Радою 31 серпня 2015 року. За даними слідства, тоді Гуменюк під час акції протесту кинув у правоохоронців бойову гранату, унаслідок чого загинули четверо нацгвардійців та понад 140 людей зазнали поранень. На засіданні Гуменюку продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підготував: Сергій Дага





Политика «НАБУ і САП відповіли Кравченку після гучних звинувачень»
Экономика «Україна повністю забезпечує себе базовими продуктами навіть без імпорту»
Мир «Вільнюс відповів на ядерні погрози Москви»
Экономика «Ситуация с госфинансами почти критическая – Корецкий»
Мир «В Еврокомиссии отреагировали на российский удар у границы Польши»
Мир «Північна Ірландія – не пішак у конфлікті Трампа з Великою Британією, – Гевін Робінсон»