Власник земельної діляки неподалік міста Рівне звернувся до суду через те, що агрофірма незаконно заволоділа його земельною ділянкою.

Як повідомили у Рівненському апеляційному суді, апеляційну скаргу агрофірми, яка не погодилась із рашенням суду першої інстанції, було відхилено. Суд апеляційної інстанції вирішив рішення суду попередньої інстанції обґрунтованим та законним.

В грудні 2022 року суд першої інстанції скасував державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1, 1054 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Товариство з обмеженою відповідальністю з таким судовим рішенням не погодилось та оскаржило його.

Із матеріалів справи відомо, що позивач є власником спірної земельної ділянки, яку він успадкував після смерті попередньої власниці М., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

Згідно з копією договору оренди землі, між М. та ТзОЗ у 2018 році укладено договір, за яким агрофірмі в оренду передано належну орендодавцю земельну ділянку на 7 років.

Але є один нюанс — жінка за рік до укладення договору оренди померла, тому ТзОВ користується земельною ділянкою без відповідної правової підстави.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд погодився з позицією суду про те, що відповідач володіє спірною земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину, а це порушує права позивача як власника, позбавляє його права вільно розпоряджатися та користуватися земельною ділянкою, зокрема, передавати в оренду для обраного ним орендаря.

За приписами ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов’язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тому ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усуненням перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду  у своїй постанові від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц.

Окрім цього, стала судова практика закріплює право на звернення із негаторним позовом впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.11.2019 у справі № 487/10132/14-ц).

Виходячи з того, що законний власник земельної ділянки стверджує про порушення його права власника, наявність перешкод у його здійсненні з огляду на перебування земельної ділянки у володінні відповідача, а також беручи до уваги той факт, що станом на дату укладення договору оренди землі, орендодавець за договором була покійною, і цей факт відповідачем не спростований, Рівненський апеляційний суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення місцевим судом.

Спосіб задоволення позовних вимог — шляхом повернення земельної ділянки та скасування рішень державного реєстратора, на дамку колегії суддів, є належним способом відновлення порушених прав позивача.

Підготувала: Ніна Петрович