Опис події.

19 січня близько 16-45  до міліції надійшло повідомлення про напад і викрадення чоловіка серед натовпу сотні перехожих  прямо на громадській зупинці транспорту по пр-ту Степана Бандери, 16.

За для викрадення чоловіка з чорного мікроавтобусу  Фольксваген Т-5 на євро-номерах вискочило  вісім озброєних чоловіків у повному бойовому спорядженні викрикуючи “всім стояти працює  СБУ” розпочали  свій напад.

Біля хвилини вражена  громадськість в паніці спостерігала воєнізовану криваву драму у виконанні зелених чоловічків, наче відбувалось затримання злодія міжнародного масштабу.

Розпиливши на зупинці газ, скрутивши силоміць , чоловіка підняли у повітря  та помістили в авто під крики натовпу та скупчення міського транспорту. На повній швидкості мікроавтобус  з заручником понісся проспектом  у невідомому напрямку.

За викликом громадян,  було введено план “Перехват” і завдяки злагодженому  та миттєвому   реагуванню нарядів поліції міста розпочалася погоня за бойовиками.

Після 25 хвилинного  переслідування, нарешті вдалося перехопити втікачів, які на повній швидкості кидали зброю з авто по всьому шляху  втечі. Фінішом втечі стало село  Залісся Броварського  району, де зупинивши машину бойовики розбіглися в різні сторони.

Однак. силами патрулів и спец-призначенців, чотирьох з дев”яти осіб вдалося затримати. Усіх впійманих було  доставлено до Оболонського відділу поліції міста Києва, де з ними проведено слідчі дії і обрано запобіжні заходи.

Чому саме адвокат?

Чоловіком,  задля  якого  бойовики зважилися  на таке зухвале викрадення посеред однієї з самих людних  вулиць  столиці  виявився такий собі непублічний адвокат Роман Шкребень.  Як вдалося з”ясувати, він відомий  у дуже обмеженому колі осіб, захищений складною системою доступу до його “специфічних” послуг. Ми змогли дізнатися лише про їх малу частину, яка полягала у розробці  юридичних оборудок, комбінацій  і схем з правового нівелювання боргів у  банківській  системі на замовлення великої групи інвесторів, кредитні портфелі яких сягали мільярдів, а криза 2008-2009-х не лишала для них інших варіантів захисту.

Чому було прийняте рішення, скористатися послугами саме цього юриста, можна лише здогадуватись, знаходячи рідкісні статті про його практику, бо певна кількість матеріалу завжди і поспіхом видалялася з інтернету через задіяння великих ресурсів.

Передумови типової історії, яка доволі часто приводить до викрадень адвокатів у нашій державі.

З різних джерел стало відомо, що юридична діяльність Романа Шкребеня почалася у м. Чернігові у 2000 року у 20-ти річному віці з представництва підприємств у місцевих судах. Завдяки його “специфічній” творчості, юридична діяльність поступово перетворювалась на підозріло сумнівні,  але у всіх випадках чомусь переможні судилища.  

Згодом, у віці 25-ти років, його робота переросла у суцільний рейдерський терор місцевого масштабу, жертвами якого  стали самі потужні підприємства регіону: Компанія “Союз”, “Полікомбанк”, Компанія “Ясень”, “Квіти Чернігова” “Чернігівсий хлібокомбінат”,  і багато інших. Пізніше, на замовлення місцевого олігархату, він через суди зашкодив потраплянню до регіону “Каравану”. А згодом вже самому “Єпіцентру” довелось протягом року несамовито боротися зі Шкребенем за свій вхід на місцевий ринок Чернігова, і тільки завдяки політичному впливу йому вдалося вирішити спір.  

Юридично-політичний симбіоз.

В політиці Роман Шкребень себе проявляв не надто активно, обравшись у 2006-му Депутатом Чернігівської обласної ради практично не з”являвся на її засіданнях, оминаючи увагу колег. Також був помічником кількох народних депутатів різних скликань, але там ще питання, хто у кого ним був. Пропрацював два місяці в Адміністрації президента, прогулюючи роботу, натомість ціле управління АП отримувало від нього компенсаційні подачки за розуміння відсутності і солідарність колег.

З кінця 2010 року, остаточно зібравши найталановитішу команду юристів міста, різко зникає відусюди, а його робота втаємничується настільки, що за крайнім випадком помічається тільки у кулуарах Верховної ради, Адміністрації президента і Вищих судах країни. Для забезпечення своєї діяльності Шкребень купує у колишнього губернатора Чернігівщини Владислава Атрошенка цілий виробничо-господарський комплекс зерносховища за мільйони доларів. Комплекс розташований на восьми гектарах землі практично у центрі міста з бункерами проти ядерного ураження  і виставляє чисельну воєнізовану охорону з колишніх армійців. На територію цього міста у місці починають конспіративно навідуватися кортежі заїжджої політичної еліти держави. Як тоді казали, на поклон до “Короля схем”.  

Конспірація перш за все.

В день свого викрадення - 19 січня, який сакрально збігся з православним хрещенням, коли люди традиційно очищуються від гріхів в купелях, непримітний чоловік, грішніший не менше за антихриста, пішки попрямує до метро Олімпійська, вийшовши з найдорожчого житлового комплексу Києва Tetris-Hall, де уявіть собі, проживає у цій будівлі одноособово і охороняється там не гірше за президента країни!  

Як би не цей випадок із викраденням, що наробив стільки галасу у столиці, ми би ніколи і не дізналися, що юридичні схеми цієї втаємниченої людини настільки швидко поширяться в масштабах країни, що спровокують катастрофічну бурю звільнень від боргів по всій банківській сфері держави у посткризовий період 2009-2014 років.     

Виявляється, тільки один “Промінвестбанк” не зміг пробачити молодому юристу своїх правових негараздів, бо заради мільйонних гонорарів вийшовши з тіні Роман Шкребень особисто вступив посередником у фатальних переговорах з повним складом правління ПІБу і використовуючи потужний адмінресурс НБУ переконав тоді усіх ТОП-ів “Промінвесту” погодити безумну реструктуризацію, яка обійдеться останньому у сотні мільйонів втрачених гривень.

Потрапивши у комбінацію юридичного павутиння Романа Шкребеня, “Промінвестбанк” залишився абсолютно безпорадним по всій ланці судового і силового протистояння у своїх спробах стягнути помножені на нулі борги однієї величезної корпорації. Резонанс породив прецедент. Саме з того моменту багатомільярдна клієнтура банку, а згодом і всіх інших фінустанов, вгледіла у цьому прецеденті власні шанси на звільнення від боргів, завдяки відкритому Романом ящику “Пандори”. Цього амбітний економічний монстр “Промінвсетбанк” йому не спустив з рук. Почалася битва титанів, ресурсу проти інтелекту, де на терезах смислу імідж і принциповість банку ледь не переважили цінність людського життя. Ця гібридна війна призвела до нового прецеденту в історії банківських спорів України - кривавої розв”язки з непередбачуваними наслідками, де всі перейшли межі глузду.  

Позиція потерпілого.

“3 липня 2014 року мене вперше викрали з паркінгу будинку де я мешкав. Тоді протягом доби мені вдалося з тілесними ушкодженнями, вийти на волю сплативши за себе викуп у сумі 450 000 доларів США. Після цієї події, протягом трьох з половиною років мені вдавалося переховуватися від нескінчених стежень і погроз на свою адресу з вимогами про  припинення захисту клієнта”.

“Потерпати від  неодноразових  замахів,  жити як привід збираючи фото і відео-архіви  найнятих проти мене осіб, постійні стеження і прослуховування номерів телефонів, ці автомобілі фантоми на  євро-бляхах, порушення безлічі  кримінальних  проваджень,  все це  і є  ресурсом  зворотньої  помсти від “Промінвестбанку” по відношенню до сторони захисту  клієнтів банку. Я вимушено пішов на ризик і пересувався у метро і многолюдних місцях бо тільки це у разі чого забезпечувало кількість свідків. Слубжовці банку завжди бачили місця моєї локації за номерами пристроїв IMEI, в них серьозна апаратура стеження і пряме несанкціоноване підключення до серверів Київстару і Водафону, бо все належить російскому власнику. Промінвестбанк технологічно потужна установа- банк банків, тримає у заставах всі стратегічні підприємтсва країни, що переважно належать політикам. У них потужна штатна хакерська мережа і серйозні зв”язки з СБУ  в плані тотального електронного контролю за своїми клієнтами. Якщо потрібно, спец-робітники банку знаходять тебе за кілька хвилин і ставлять під повний контроль всі наявні у тебе комунікації. Цей банк самий потужний опонент-монстр з усіх з ким я стикався, не раджу Вам з ними конфліктувати”.       

“Починаючи з 2014 року після першої вдалої спроби викрадення, відбулося ще чотири подібних замахи, яких мені вдавалося уникнути завдяки обачливості, але останнє,  виявилося умовно вдалим- так зуміли все ж викрасти! І тільки завдяки свідкам і злагодженим діям в роботі поліції мене вдалося врятувати” -зазначив потерпілий.

“У січні цього року, ті самі особи вчинили замах на мого клієнта і безпосереднього позичальника “Промінвестбанку”, але помилково сплутали його з водієм, який керував його автомобілем”  

“Я далеко не кристальна людина, тому до мене виникли претензії з приводу методики і тактики ведення протистояння. Є конфлікти інтересів між сторонами – а є технології посередників. Технологія викрадення, використана банком як стороною по відношенню до мене як посередника, нижче рівня технологічності цієї установи, тому скоріш за все, маємо справу з ексцесом виконавців які діяли у власній корисливій парадигмі. Коли спори виходять на емоційний рівень, їх тяжко вмістити у формат правового поля, іде заміна позицій позивача і відповідача, на позиції викрадача і заручника. Це як грати у шахи на зворотній стороні дошки- нема клітин, нема і правил”  -заначив Роман Шкребень.

Також він додав, що йому  “сумно за тих молодих людей, які пішли на ризик і вдалися до виконання ризикованого замовлення, в силу якихось крайніх життєвих обставин. В першому і другому випадку, мене били тільки за спротив викраденню, а не підчас полону - це первинна ознака гуманізму в їх гарячих головах”.

“Дуже вражений новоствореною патрульною поліцією, які ризикували заради мене. То був дійсно вищий рівень затримання правопорушників без єдиного пострілу і в реаліях складної місцевості для подібних маневрів. Водій викрадачів- теж профі, вочевидь свідомо вивіз пасажирів на таку позицію, щоб не було пострілів на ураження і зберіг життя співучасникам, але патрульні перевершили його під час перехоплення. Радий що всі живі- це головне”.

“Якщо коротко: видовищно, впевнено, професійно! Спільнота повинна пишатися патрульними, це реальний силовий ресурс! Вони безумовно майбутня еліта правоохоронної системи держави!  В їх діях не було сумнівів чи страху, цілковита впевненість, злагодженість дій і, головне - швидкість! Спасибі за звільнення!” - сказав адвокат.

Версії і мотиви.

За припущеннями Романа Шкребеня, замовити його викрадення міг голова правління  “Промінвестбанку”, а організаторами, як і в першому випадку, виступили співробітники департаменту економічної безпеки Микола Семенович Супрун та  його підлеглий Віталій Анатолійович Дворко.

“Спокусилися привласненнями викупів за звільнення своїх заручників, не задовольняє їх зарплатня. Чому вони були змушені діяти саме силовим шляхом, коли за спиною такий могутній банк і його ресурси? Відповідь проста –ексцес виконавця. Ймовірно завдання ставилось взагалі вирішити проблему, без уточнень і деталей, а вони вже як змогли так і вирішували за своїми вподобаннями”.  

“Стосовно виконавців, скоріш за все вони діяли не розуміючи мотивів замовника, їх, розумово спортивну молодь, підставили досвідчені куратори зі стажем в СБУ. Насамкінець, слідство встановить фактичні обставини” – завершив адвокат.

Про банк:

ПАТ “Промінвестбанк” являє собою один з найбільших банків країни, заснований у 1991 році і на сьогодні  є дочірньою структурою Російського “Внєшекономбанку”, його головою правління є Андрій Володимирович Рожок, який поки ніяк не коментує свою причетність до інциденту з адвокатом Романом Шкребенем. З деякількох інтернет ресурсів відомо, що він є цивільним чоловіком Катерини Рожкової – заступниці голови НБУ і в них є спільна дитина.

За інформацією у соцмережах у штаті банку дійсно працює Микола Семенович Супрун 1968 р. н., випускник Вищої московської школи КГБ СССР ім.Ф.Є. Дзержинського. Його дружина Супрун Світлана Миколаївна 1975 р.н. згідно публічної декларації є заступником директора департаменту- начальником відділу Міністерства фінансів України. Разом виховують дочку Марину 1994 р.н.

Також, ми перевірили інформацію відносно Віталія Анатолійовича Дворко 1973 р.н, і від дійсно працює у відділі економічної безпеки “Промінвестбанку” одружений на працівниці Інституту біології Київського національного Університету Олені Вікторівні Дворко 1975 р.н., разом з якою виховують дочку Ольгу.

До того як потрапили на роботу у “Промінвестбанк”, вони обидва працювали у Службі безпеки України після закінчення Московської школи КГБ СССР, а згодом ФСБ РФ.

Не дивно, що після галасу в ЗМІ вони видалили свої акаунти у соцмережах та відключили номери телефонів. Хоча завдяки своєму співробітнику по банку колишньому генералу військ спецзв”язку Збройних сил України Володимиру Рудику, могли цілком безкарно прослуховувати і знаходити номери абонентів, які  відключали свої телефону у спробах відірватись від незаконного стеження.

Про викрадачів.

За моніторингом у соцмережах та аналізом відео затриманих у ЗМІ, ними виявилися:

Покрасьон Антон Вячеславович     16.08.1990 р.н. уроженець м.Ніжин

Покрасьон Роман Вячеславович     11.10.1983 р.н. уроженець м.Ніжин

Дзебень Антон Григорович              23.07.1991 р.н. житель Києва

Гречук Вадим Дмитрович                 25.05.1992 р.н. житель Києва

Про них відомо лише те, що брати Покрасьони Антон і Роман є тренерами мережі столичних фітнес клубів “Спортлайф”, а інші двоє співучасників проходять військову службу у центрі навчання сержантів м. Десна, з якої чи дезертирували, чи відпросилися для застосування своїх військових навичок у більш важливому конфлікті ніж на сході держави, от тільки парадокс виходить - в інтересах і на боці АКБ “Промінвестбанку” -дочірньої структури держаного російського банку “ВЄБ” який до речі віднесений у санкційний перелік фінансових установ, що підривають суверенітет України.

Висновки.

На думку журналістів, операція по затриманню була заздалегідь спланована на рівні правохоронних органів, про що ми дізнаємось тільки згодом. Неодноразові замахи на Шкребеня дійсно спокусили відпрацювати бандитів на наживку. Тим паче в архівах які дозовано надаються журналістам, в штат банку було втілено працівника що розробляв  Дворка і Супруна і приватно збирав  на них аудіо-відео та фото матеріали по операції викрадення адвоката.

Ми перевірили інформацію адвоката про те, що 3 січня 2018 року дійсно відбувся замах на викрадення його клієнта - засновника корпорації яка обслуговувалася у банку.

Чому співробітники економічної безпеки Промінвестбанку, колишні службовці СБУ діяли так необережно і зухвало, що навіть недавнішня  помилка у спробі викрадення клієнта цього адвоката їх не зупинила? Чому їх не зупиняли невдалі спробі викрадень Шкребеня на протязі трьох років? Вочовідь, або  мали певні гарантіі недоторканості, або  просто не жаліли виконавців, яки діяли на осліп, або дуже хотіли черговий викуп за звільнення і їх жадібність вплинула на  межі обачливості.

Однією із версій, на погляд журналістів, є очікуваний продаж “Промінвестбанку” новому власнику Максиму Микитасю, який вже почав міняти штат співробітникив і Дворко з Супруном просто не мали часу і хотіли наостанок  використати ресурси банку для власного збагачення перед неминучим звільненням.

Чи причетний до замовлення викрадення  голова правління ПІБу Андрій Володимирович Рожок, то це сумнівна версія, оскільки він публічна особа і є цивільним чоловіком Катерини Вікторівни Рожкової заступниці голови НБУ і вони мають спільну дитину. Один той факт, що чоловік отримує за сприяння дружини стабільне рефінансування для дочки державного банку Російської федерації вже повинен був зупинити Рожка від будь якого привернення уваги до своєї персони.

Наразі Оболонським відділом  поліції Києва порушено кримінальну справо за ч2 ст 146 КК України “викрадення людини” і згодом стануть відомі бальш цікаві факти щодо цієї резонансної події.   

Роман Шкребень

Микола Супрун

      Банда викрадачів