Сьогодні українці згадують жертв Голодомору - страшного злочину московських комуністів.

Відомий український письменник Костянтин Коверзнєв розповів про щасливий випадок, завдяки якому вижили його рідні під час Голодомору. Він поділився цим спогадом на своїй сторінці у Фейсбук. 

"Моя прабабка Ганна під час Голодомору знайшла скарб. Було це в селі Кощіївка на Київщині.
Через дорогу від неї жив її брат у других. Заможний селянин. Його розкуркулили й усю родину вислали до Сибіру, де їхні сліди губляться.

Ділянку біля його хати передали прабабці для ведення господарства. Насіння катма, посадила трохи буряків. І якось, працюючи на городі, сапкою зачепила щось тверде. Нахилилася, а виявляється, що вона розбила глечик із золотими монетами, який заховав брат у других.

Якраз у цю годину на своє подвір’я вийшла сусідка і як побачила дивну поведінку прабабки, то підбігла до неї. Довелося з нею ділитися, щоб не донесла в органи. Отака от консолідація української нації.

Прабабка передала монети братові, щоб він їх обмінював на продукти через торгсин (торгзін) у Києві. Брат і собі взяв відкат (вийшло у риму). Теж демонструючи консолідацію.

Під час Голодомору люди цинічно дбали, якщо могли, про своє виживання. І їх не можна за це засуджувати.
Уже в 1946-1947 роках, живучи в Києві, прабабка забороняла своїм чотирьом дітям купляти пиріжки з м’ясом на Євбазі чи на Лук’янівці…

Бабунька моя, яка розповіла цю історію, до цих пір жива. Добиває її нинішня система, роздробивши районну поліклініку по різних адресах, посилаючи її по довідки на Троїщину, примушуючи стояти в чергах в 90 років. Поскаржився був на сторінці у ФБ Уляни Супрун. Надійшла відповідь: «Це жахливо. Рекомендуємо вам скаржитися далі»…
Консолідоване все-таки в нас суспільство. Смерть (як і пам’ять про неї) об’єднує й, зрештою, об’єднає всіх".