Неефективне використання лісового фонду України, відсутність державної політики в цій сфері, брак належного обліку лісових ресурсів.... Проблеми за останній рік не вирішились, а навіть і погіршились. Питання в мораторію чи в банальній відсутності чіткого регулювання.? Часто від експертів можна почути думку, що в Україні дуже викривлене сприйняття проблем лісу і лісового господарства у суспільстві та ЗМІ, тому ми вирішили розібратись. Хто ж “ламає” дрова у лісової галузі?

Реформування чи гальмування?

Влітку Прем’єр-міністр, спираючись на дані неурядової організації “Earthsight”, доручив Державній аудитслужбі, Державні фіскальній службі, Національній поліції, Держгеокадастру розпочати ретельні перевірки всіх лісгоспів країни, т. зв. «хрестовий похід» на контрабанду лісу-кругляка. Крім того, "Укрзалізниці" було доручено зробити фотофіксацію усіх вагонів з лісом, таким чином даючи зелене світло лобістській схемі Законопроекту №5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів". За словами авторів, Олега Ляшка та Віктора Галасюка, ключовою метою законопроекту мало стати посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу та його контрабанду.

Однак законопроект мав і «темний ліс»: у прикінцевих положеннях, де прописано встановлення 8-річної заборони на вивезення з України паливної деревини. Виходить, насправді він направлений не на боротьбу із масовою вирубкою, а лише створює преференційні умови для внутрішньої переробки, а саме монополію олігархів (Леоніда Юрушева), яких і лобіює Радикальна партія.

"Президент  України повністю підтримує посилення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Але не підтримує лобістські схеми, які потрапили в закон між першим і другим читанням, зокрема норми, які суперечать Угоді України та ЄС про зону вільної торгівлі" - заявили в АП.

Президентське вето на 5495 виглядало цілком правильним. Проте цей крок надалі не вирішив низку проблем у держаній політиці уряду. Більше того, продемонстрував відсутність мінімальної комунікації у провладній команді. При цьому уряд непереставав формувати свою політику у лісовій галузі через розпорядження Укрзалізниці.

Державне агентсво лісових ресурсів України вкрай струбовано ситуацією у сфері внутрішньодержавних залізничих перевезень лісоматеріалів, яка спостерігається протягом поточного року. “Розпорядження Укрзалізниці ЦЦО/144 від 18/07/2018 року щодо заборони експорту перевезень вантажів за кодом 4401 створило проблеми з реалізацією дров для постійних лісокористувачів та повністю паралізувало роботу приватних суб’єктів господарської діяльності, що займаються виробництвом та реалізацією на експорт тріски та пілет.

Зазначені обставини призвели до накопичення залишків дров’яної деревини на складах лісгоспів. За інформацією, на складах знаходиться близько 1,0 млн. м3 деревини, в тому числі 600 тис. м3 дров паливних, які не мають збуту, оскільки внутрішній ринок не спроможний переробити цю деревену.

За найпростішими підрахунками, Укрзалізниця втрачає 800 тис. євро щомісяця через відсутність попиту на перевезення деревини. Бюджет України втрачає більше 1.5 млн. доларів валютних надходжень в місяць. Cудячи з усього, попри “ветовані” зауваження президента, Кабінету Міністрів вигідно зводити до банкротства лісові господарства, які стануть предметом купівлі українськими олігархами.

Вже багато говорилося експертним середовищем, що виходом із “питання лісу” має стати закон, що регулює торгівлю деревиною, а саме - впровадження її електронного обліку. Проте як уряд, так і парламент прагнуть шукати власний «рецепт». Рецепт, що вигідний лише окремим деревообробним компаніям. 

Бажання монополізувати ринок вітчизняної переробки виявилися переконливими

Як відомо, досягнення прогресу у питанні скасування або призупинення мораторію на експорт необробленої деревини є чи не найгострішим питанням відносин України з ЄС. Якщо екологічна мета – це поважна причина для обмежень торгівлею деревини, то шлях загострення відносин із ЄС, керуючись сумнівними дослідженнями неурядових організацій, ставить під загрозу не тільки економічні інтереси, а й завдає шкоди іміджу країни.

Полеміка у стінах Верхової Ради на початку цього тижня привернула увагу до цієї теми знову. 5 листопада, за ініціативи Голови Комітету закордонних справ ВРУ Ганни Гопко, секретаря Комітету ВРУ з питань екологічної політики Остапа Єднака, та за участю представників британської неурядової організації, було проведено круглий стіл «Міжнародні аспекти корупційних зловживань при торгівлі українською деревиною». 

Під час круглого столу було представлено висновки дослідження “Earthsight”, де вказано, що Україна є лідером за обсягом контрабанди лісу в країни ЄС. Ліс в Україні рубають і вивозять великими обсягами. Тому за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75 % і оцінюється у понад мільярд євро у 2017 році.

“Презентоване дослідження «Earthsight» вказує майже виключно на австрійські підприємства, які імпортують деревину з України. У цьому звіті найбільші австрійські підприємства, разом з державними лісовими підприємствами України, а також органами митниці обвинувачуються в тотальній вирубці, яка ведеться в Карпатах, і в тому, що вони підтримують і здійснюють контрабанду лісу з України. Ці звинувачення проти цілого сектору господарства, проти австрійських підприємств, без наведення конкретних доказів, є не виправданими та надзвичайно непрофесійними”, – заявила Надзвичайний та Повноважний Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер у Верховній Раді України під час засідання круглого столу.

“ЄС виступає проти заборони на експорт лісу-кругляка, бо вона є обмеженням вільної торгівлі. Вона суперечить міжнародним зобов'язанням України в рамках Світової організації торгівлі та в рамках Угоди про асоціацію між ЄС та Україною” - Посольство Європейського Союзу в Україні.

Водночас, Український науково-дослідницький інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, аналізуючи дослідження британців зазначає, що відносно структури лісового фонду та лісистості країни надано некоректну інформацію. Автори "доповіді" посилаються на 412 джерел, зокрема 131 повідомлення преси чи посилання на інтернет видання. Серед 13 наведених посилань на судові справи 10 мають або помилки у назві, або незрозуміле походження, 32 джерела є приватним листуванням та матеріалами особистих розмов. Зі всього списку джерел лише 13 статей (або 3 %) мають прізвище автора, а 23 (або 6 %) є нормативними офіційними відповідями та офіційними документами.

Для проведення подібних досліджень представники іноземної держави мають бути обізнаними із законодавством України, чинними галузевими нормативними актами й документообігом, мати карти й бази даних щодо лісового фонду окремих підприємств тощо. Отже, неможливо здійснити будь-яку перевірку, зокрема щодо дотримання актів законодавства з приводу контролю за експортом деревини, без офіційних запитів стосовно надання відповідних фінансових документів, без залучення представників підприємств для проведення досліджень у лісовому фонді. Викликає велике здивування, що автори так званого «розслідування» не зверталися ані до лісогосподарських підприємств, ані до інших фахівців лісового господарства, що не відповідає міжнародним практикам прозорості та неупередженості під час проведення подібних робіт.

Це наводить на думку про ознаки маніпулювання та підтасування даних з метою надання сумнівних джерел, достовірність та походження яких неможливо встановити. Слід зауважити, що Держлісагентство має намір подати до суду на британців, які заявили про безконтрольний експорт лісу з України.

«Сьогодні було озвучено, що основною метою дослідження було довести невідповідність виконання директиви ЄС. Тобто спочатку було закладено, що в Україні є порушення. Також сьогодні на слайді було посилання на звіт, який був опублікований істотно пізніше, ніж саме дослідження Earthsight», - сказала присутня на круглому столі головний завідувач сектору міжнародних відносин, науки і зв'язку з громадськістю Держлісагентства Любов Полякова.

Усі без винятку розуміють як складно знайти баланс між економічним розвитком і захистом довкілля. Проте складається чітке враження, що причина всього цього лісового «абсурду» полягає в тому, що прем’єр-міністр Гройсман свідомо протягом 3 років не виділяє кошти з бюджету на розвиток галузі, доводячи її до банкруцтва. Зрозуміло, що розпорядження голови Укразалізниці Кравцова, про заборону пропуску вантажів з експортом деревени, також не обійшлося без погодження з прем’єр-міністром. Таким рішенням уряд фактично перекриває лісовим господарствам єдине джерело прибутку. Чи не служить така “державницька” політика в галузі  бажанню  голови уряду приватизувати лісову галузь?