Будь-які сумніви щодо використання адміністративного впливу сьогодні були зняті не зовсім вдалою акцією протесту у Черкасах. Під стінами обласної ради перед початком депутатської сесії відбувся мітинг жителів ряду сіл Золотоніщини, які виступили проти приєднання до так званої Золотоніської ОТГ. Новий варіант розподілу в рамках адміністративної реформи був запропонований областю нещодавно.

Сталося це після впертого небажання з боку районної влади робити хоча б якісь кроки в рамках децентралізації. Процес в масштабах країни зовсім скоро має вийти на фінішну пряму, а Золотоніщина (окрім напівствореної Зорівської громади) жодних конкретних та економічно обґрунтованих планів досі не має. Інакше, як саботажем, прихильники реформи це не називають.

І подейкують, що справа не в самій реформі, а в підготовці до наступних виборів до Верховної ради на 197 виборчому окрузі. Золотоніський район вже три роки очолює колишній помічник та один з керівників передвиборчого штабу народного депутата Владислава Голуба. Попри активну антикорупційну демагогію та так званий європейський оптимізм, рейтинги політика цілеспрямовано падають. Сьогодні вже ніхто не може гарантувати точно, що свій успіх молодий парламентар повторить і наступного разу.

Тим більше, враховуючи відверту війну із містом Золотоноша, давно розпочату через амбіції. Золотоніщина видається останнім редутом нардепа, бо саме тут він отримав чи не найбільше голосів і зовсім не проти свій успіх повторити. Тому й звістка щодо нового плану об’єднання неабияк переполохала владні кабінети в РДА. Настільки, що цього тижня свою посаду раптово втратив навіть керівник організаційної роботи та внутрішньої політики апарату адміністрації. Поспіх – справа навдячна, тому двом десяткам учасникам акції, зібраної ще й під приїзд народного депутата на сесію обласної ради, організатори мабуть забули пояснити декілька важливих моментів.

Наприклад про те, що документ із назвами 18 сіл, які приєднуються до Золотоноші, - це лише рекомендація. На сьогодні примусити хоч якийсь населений пункт здійснити це неможливо ні фізично, ні юридично. Тим більше, що й у самій Золотоноші доволі скептично ставляться до такого розширеного плану. Також протестувальникам не нагадали, що у 2018 році транспаранти на стихійному мітингу, якісно і централізовано виготовлені за одним шаблоном і з одного матеріалу, вже як мінімум викликають багато запитань.

Та й ефективність їхня досягає нуля. Хоча, про ефективність тут швидше за все мова не йде. Більше свою роль грають особисті амбіції тих, хто в цьому світі вирішує дещо більше, ніж учасники акції. Інакше як пояснити те, що головним героєм плакатів в руках селян був мер Золотоноші Віталій Войцехівський? Який не має жодного формального відношення ні до району, ні до рекомендацій центральної влади.

Зате вже три роки виступає в статусі антигероя у політичній пропаганді народного депутата 197 виборчого округу. Шкода в цій ситуації лише жителів сіл. Замість планомірної підготовки до децентралізації, прорахунку вигод та ризиків для громади, вирішення територіальних питань, вони стають справжніми заручниками зведення рахунків. Політики, як відомо, не тонуть. А от сільські мешканці мають всі шанси лишитись біля «розбитого корита». Із Золотоношею, чи без – не важливо.