16:21 / 29.08.2016 Общество

Україна постачає Росію зброєю – зрада чи вигідна угода?

Picture

Останні роки цивілізований світ не перестає дивуватися геополітичному апетиту російського лідера, за покликом якого зношені ще з радянських часів кораблі із «зеленими чоловічками» рушили до далеких сирійських берегів. Але ось невдача, так і не встигнувши як слід продемонструвати прапор, сторожовий корабель «Ярослав Мудрий», проекту 11540 ВМФ Росії, став нерухомістю через неполадки енергетичної установки, пише Валерій Павленко для "Новостей Украины".

Слід відмітити, що енергетичні установки такого типу в Росії ніколи не вироблялися, їх єдиним проектантом і виробником є ​​державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» – «Машпроект» із Миколаєва, що входить до складу ДК «Укроборонпром». Такими ж енергетичними установками оснащені інші російські бойові кораблі – «Безстрашний» та «Адмірал Чабаненко».

Раніше ремонт турбін проводився в Україні, і, хоча росіяни вели з підприємством переговори про продаж запасних частин, агрегатів і комплекту документів на ремонт турбіни, після окупації Криму і введення російський військ на територію Донбасу, у передачі прав було відмовлено.

Однак, у 2016 році російська компанія ВАТ «Промислова група «Новік» оголошує про успішне проведення ремонту форсажного газотурбінного двигуна моделі Д090 (UGT15000) головної газотурбінної енергетичної установки М27 «Ярослава Мудрого». Цікаво, що підприємство «Новік» належить колишньому співробітникові ФСБ Олексію Лященко, колишньому командувачу Тихоокеанським флотом по тилу Юрію Байло і не має ні досвіду розробки суднових машин, ні будь-яких виробничих потужностей. При цьому новоявлені турбіновиробники заявили, що їх інженери нібито самостійно розробили технічну документацію. Однак, наші експерти повідомляють, що зробити це неможливо, так як всі права на технології цього двигуна належать «Зорі» – «Машпроекту». Підприємство є державним, має повний комплект конструкторської та доказової документації за результатами випробувань на двигуни даного типу, дана конфіденційна технічна інформація є інтелектуальною власністю України.

Наші джерела з департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ повідомляють, що російська фірма – «прокладка» «Новік», звичайно ж нічого не розробляла і не виготовляла, а просто була використана невдалими російськими вояками для придбання в Україні запасних агрегатів з консервації. Зрозуміло, всім вже очевидно, що без українських технологій вся російська оборонна програма – не більше ніж надування щік, незважаючи на щедрі потоки нафтових грошей. Цілком очевидним є прагнення підручних Шойгу, що потрапили у скрутне становище, налагодити підпільні канали поставки з України, і також можна пояснити поведінку керівництва «Зорі» – «Машпроект», яке не проти підтримати і модернізувати держпідприємство за рахунок Москви.

Усе зрозуміло. Проте, чи питаюсь себе шановні бізнесмени від «Укроборонпрому» – наскільки все це етично зараз, коли наша країна, напружуючи всі сили, бореться зі здурівшим агресором? Чи зможуть вони пояснити сім'ям загиблих героїв АТО, або тим, хто не зрадив присязі і вийшов з Криму із піднятими прапорами під дулами автоматів, що запасні частини для бойових кораблів противника ворогові просто продали зі складів ЗІП українського держпідприємства!

Хтось скаже, що інакше, як зрадою це не назвеш, і дії наших промисловців можуть бути кваліфіковані за цілою низкою статей Кримінального кодексу України – «державна зрада», «шпигунство» і «передача або збирання з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-технічних або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави».

Але, якщо вдуматися, все набагато складніше – під сором'язливим мовчанням російських ура-патріотів, Україна на їх гроші виплачує зарплати своїй конструкторській еліті, модернізує підприємства і фінансує нові розробки.

Хто правий, хто винен у цій вкрай неоднозначній історії, вирішать компетентні органи. За даними наших джерел, на основні питання спочатку відповідатиме директор «Зорі» – «Машпроект» Костянтин Картошкін, який не приховує зв'язків у Росії і одним із перших після втрати Криму визнав Севастополь російським містом. Нині Картошкін входить до Миколаївської міської ради від партії «Солідарність – Блок Петра Порошенка». У минулому Картошкін був генеральним директором «Севастопольського морського заводу», де мав тісні контакти із офіцерами російського ВМФ.

Загрузка...