23 лютого у Львівському музеї історії релігії відкривається виставка «Династія Медальє» присвячена історії сім’ї Медальє. Засновник династії р. Шмарьяху Медальє (1872, Вегери, зараз Вягярай, Литва – 1938, Москва) грав видну роль у житті єврейської релігійної громади колишніх Російської імперії і СРСР, був визнаним лідером так званих литваків або мітнагдім (ортодоксів, що не підтримували хасидський рух). Його дружина Двойра (померла 1962 р.), натомість, була донькою впливового хасидського рабина Дова Бера Карасика з Кролевця (нині Чернігівська область). Впродовж свого життя р. Шмарьяху Медальє служив порозумінню між представниками цих двох течій в юдаїзмі. Після 1899 р. р. Шмарьяху займав посаду рабина у ряді міст і містечок колишньої Російської імперії, на території колишніх України, Росії, і Білорусі. Своє релігійне служіння поєднував з суспільною діяльністю, був делегатом Всеросійського рабинського з’їзду (1910) установчих зборах партії релігійних сіоністів Агудат-Ізраєль в Катовіце (1912), в комітетах допомоги жертвам погромів і євреям-біженцям в роки Першої світової. Після Жовтневого перевороту неодноразово переслідувався. Організовував захист хедерів (релігійних шкіл) від закриття, виступав проти вилучення цінностей з синагог, на захист арештованого Любавицького ребе. З 1933 року головний рабин Хоральної синагоги в Москві, де-факто головний рабин СРСР. В січні 1938 року арештований, звинувачений у зв’язках з висланими з СРСР керівниками руху Хабад і у паплюженні радянського ладу. 26 квітня 1938 року розстріляний після пародії на суд. Розстріляний того ж року в таборі під Хабаровськом був і його старший син, теж рабин, р. Мойше Медальє. Вижив і продовжив династію р. Гілель Медальє (1916, Вітебськ – 1977, Антверпен), що покинув СРСР у 1920-і. Він отримав релігійну і світську освіту, був лідером релігійних сіоністів у Великобританії, рабином Лідса, згодом Антверпена.

Історія родини Медальє ілюструє долю покоління ортодоксальних євреїв колишньої Російської імперії, які намагалися зберегти єврейську традицію в умовах сталінського СРСР.

На виставці використані оригінальні матеріали, збережені в музеях, архівах, і приватних збірках родичів і нащадків родини.