10:07 / 28.01.2015 Общество

Експерт з міграційних питань Віктор Тимощук або помиляється, або свідомо перекручує законодавчі норми

Український чиновник, що повідомляє про вартість біометричного паспорта для громадян Молдови всього за 7 євро, повинен, також сповістити українців, що сплата молдаван за оформлення та отримання за 30 днів такого документа становить близько 40 євро.

Останнім часом заступник голови Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук активно й доволі агресивно критикує Державну міграційну службу й державне підприємство «Документ» у завищенні вартості закордонного паспорта, створення посередницької структури тощо, розповідає Володимир Швачко, гендиректор ДП «Документ». 

Стурбованість автора повільним вирішенням питань з міграційної проблематики можна лише привітати та приєднатися до його бажання поліпшити стан справ, але перекручування ним законодавчих норм та зміщення акцентів перешкоджають цим намірам.

Оскільки автор у своїх виступах у ЗМІ закидає держпідприємству «Документ», що входить до сфери управління Державної міграційної служби України (ДМС), ігнорування законодавства при організації роботи, дозволю собі висловити позицію з цього приводу. 

На жаль немало інформації, що її викидає у медіапростір Віктор Тимощук, не відповідає дійсності й грішить відвертою заангажованістю висновків.

На його думку, Україна поступово переходить до менш оптимістичних кроків скасування віз для українців, насамперед у зв’язку з нібито неналежною діяльністю  ДМС та її перешкоджанням роботі центрів надання адміністративних послуг виконавчих органів місцевих рад та державних адміністрацій (ЦНАП) щодо оформлення та видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Для посилення висновку автор висуває претензії МВС і ДМС  щодо ігнорування (увага!) не Закону, а законопроекту групи народних депутатів України № 4751 про паспортні документи, який поки що не знайшов підтримки у Верховній Раді України і не був включений до порядку денного для розгляду.

Справедливий висновок Тимощука, що своєчасне оформлення біометричних паспортів пов’язане з кількістю «фронт-офісів» накладається на звинувачення ДМС у тому, що необхідне обладнання не передається, а наявне у  ЦНАП  не підключається до Державної інформаційної системи  реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (ДІС). Це не дозволяє розширити їх мережу, а адміністратори ЦНАП усуваються від цієї роботи.

А тепер по суті його претензій. Чи може шановний пан Тимощук, крім звинувачення, навести норму Закону, якою адміністратору ЦНАП надані повноваження  по роботі з оформлення та видачі біометричних закордонних паспортів?

Закони України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», «Про Єдиний  державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Положення по паспорт України для виїзду за кордон, яке затверджено постановою Верховної Ради України, три постанови уряду покладають цю роботи виключно на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері міграції.

А що робити з вимогою законодавчого акту, який затвердив Порядок централізованого виготовлення, оформлення та видачі закордонних паспортів і встановив, що вузли ДІС утворюються лише на базі територіальних органів і підрозділів ДМС? Чи хтось подбав про законодавче оформлення організації роботи ЦНАП?  

В одних своїх виступах експерт закидає, що ДМС ігнорує Закон «Про адміністративні послуги» щодо заборони надавати адміністративні послуги через ДП «Документ». При цьому, як юрист, достеменно знає, що згідно зі статтею 4 Закону України «Про захист персональних даних», яка встановлює, що розпорядником персональних даних, власником яких є ДМС, може бути лише держпідприємство, яке належить до сфери його управління, надаються не адміністративні послуги, а лише допомога міграційній службі в електронній обробці персональних даних.

В інших коментарях для Інтернет-видань та телебачення – сповіщає, що діяльність ДП «Документ» згідно з частиною 7 статті 20 Закону України «Про адміністративні послуги» з 1 січня 2013 року поза законом. Чому автор так безвідповідально ставиться до своїх слів? Посилання на цю норму, яка повинна діяти, як зазначає законодавець, з дня набрання чинності закону про перелік адміністративних послуг та плату за їх надання, якій наразі поки що не прийнятий, жодним чином не стосується діяльності підприємства. 

По-перше, ДП «Документ» відповідно до статті 15 Закону України «Про адміністративні послуги» надає лише організаційно-технічні й супутні послуги паспортно-міграційного характеру, по-друге, відповідно до законодавства розгляд заяв по суті щодо надання державної послуги, прийняття рішення і оформлення її результатів може здійснювати тільки ДМС, як суб’єкт владних повноважень, яким підприємство ніколи  не було і не є. По-третє, в тексті статті, безпідставно звинувачуючи підприємство в безпосередній участі в оформленні та видачі закордонних паспортів, автор одночасно повідомляє, що надаються послуги з консультацій, оформлення пакету необхідних документів тощо, але чомусь вважає їх фіктивними.

Висновок автора, що у 2014 році ДМС «заганяло» громадян до «Паспортних сервісів» для оформлення закордонних паспортів не витримує жодної критики. Наприклад, в місті Києві із загальної кількості громадян, які торік у 15 пунктах ДМС оформляли документи для виїзду за кордон, лише близько 8 відсотків звернулися до «Паспортного сервісу», де електронна черга, платіжні термінали, комплекс супутніх послуг паспортно-міграційного характеру від консультацій, фотографування, копіювання, підготовки необхідного пакету документів до можливостей проставлення апостилю, звернення до нотаріуса, отримання страхового продукту. І все це в комфортабельному приміщенні з кондиціонерами, м’якими меблями, загальнодоступним Wi-Fi, автоматами з кавою і водою. Надання послуг здійснюється лише на добровільних засадах. 

При створенні таких «Паспортних сервісів» з «фронт-офісами» та «бек-офісами» використовувався досвід Грузії при запровадженні Будинків юстиції – аналогів українських ЦНАП.

Віктор Тимощук позиціонує себе прибічником функціонування ЦНАП  як засобу та європейського зразка підвищення якості надання адміністративних послуг населенню. Повна підтримка і жодних заперечень проти запровадження такої ефективної форми роботи за досвідом європейських країн. Але задамося питаннями.

Чому при створенні та запровадженні ЦНАП не використовувався досвід Грузії та практики європейських країн щодо законодавчого надання таким структурам необхідних повноважень та їх функціонування при забезпеченні необхідними електронними базами?

Чи є продуктивним механізм надання адміністративних послуг, коли між суб’єктом звернення і суб’єктом надання адміністративних послуг вводиться посередницька ланка – ЦНАП, адміністратори яких не мають законодавчих повноважень для вирішення питання по суті? Такий підхід запроваджений під прапором поліпшення організації надання адміністративних послуг, але посередництво ніколи не було фактором підвищення оперативності їх надання, компетентності та якості.

Чому в умовах складного економічного становища організація роботи ЦНАП на законодавчому рівні не переводиться із статусу посередницької структури у повноцінний суб’єкт надання адміністративних послуг? Сотні й тисячі адміністраторів та нових чиновників районного та місцевого рівня ЦНАП тільки приймають громадян та реєструють їх звернення, а матеріали транспортом передають безпосередньо суб’єкту владних повноважень для вирішення питання по суті і оформлення результату адміністративної послуги. При цьому заробітна плата у них у два-три рази вища, ніж у працівників, які фактично надають і оформляють адміністративну послугу міграційного характеру.

Отримавши відповіді на ці питання та поєднавши їх з реальним станом організації роботи ЦНАП на теперішній час, можна зрозуміти відволікаючі мантри Тимощука у бік ДМС та ДП «Документ».

І останнє, хоча це безпосередньо не стосується  організації роботи ДП «Документ», а для загального розуміння. Ціна бланка біометричного закордонного паспорта є лише складовою загальної вартості його оформлення, персоналізації та видачі. В європейських країнах, зокрема у Фінляндії, вартість оформлення та видачі такого документа коливається від 40 до 80 і більше євро в залежності від державної політики. І коли пан Тимощук повідомляє населенню, що виготовлення фінською фірмою бланка біометричного паспорта Республіки Молдова становить близько 7 євро, то потрібно продовжувати далі та сповістити, що сплата громадянами Молдови за оформлення та отримання за 30 днів такого документа становить близько 40 євро, а у прискореному варіанті вартість збільшується ще на половину.

На мою думку, бажано зосередити зусилля на прийнятті закону щодо переліку адміністративних послуг і вартості їх оплати (адміністративного збору) або безоплатності, який вже більше року ходить по кабінетах владних структур, що дозволить покласти край спекуляціям щодо вартості оформлення закордонних паспортів.

Із започаткуванням в Україні виготовлення біометричних паспортів на сайтах в Інтернеті з’явились пропозиції сумнівних приватних фірм щодо оформлення громадянам за значні кошти цих документів. Проте жодна структура, окрім ДМС, не наділена повноваженнями такого характеру. Тільки безпосереднє звернення  заявника до працівника міграційної служби дає останньому підстави здійснити дії щодо фотографування власника паспорта, отримання його цифрового підпису та зняття відбитків пальців для їх внесення до електронного носія. Тому фіктивні пропозиції таких фірм на грані закону або поза ним. І зосередження Віктором Тимощуком уваги на таких суб’єктах та сприяння у їх викритті буде дієвим способом  захисту інтересів громадян.